Про журнал обліку пожеж

Питання пожежної безпеки є невід’ємною частиною вимог стандартів акредитації закладів охорони здоров’я. У стандартах визначена облікова документація з охорони праці та пожежної безпеки

Так, пунктом 8.8. розділу «Охорона праці» Стандартів акредитації закладів охорони здоров’я визначена перевірка наявності в закладі охорони здоров’я різноманітних облікових журналів, у тому числі й журналу обліку пожеж.

«Стандарти акредитації закладів охорони здоров’я» затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 березня 2011 р. № 142, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 765 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 р. № 1216) «Порядок акредитації закладу охорони здоров’я».

Виникає слушне запитання: яким же має бути зазначений для перевірки журнал обліку пожеж?

На це запитання Міністерство охорони здоров’я України листом від 15 листопада 2018 р. № 20-20/222/17/1520/зпі-18/30362 відповідає наступне:

«Відповідно до пункту 8.8. розділу «Охорона праці» наказу Міністерства охорони здоров’я України від 14.03.2011 року № 142 «Про вдосконалення державної акредитації закладів охорони здоров’я» (у редакції наказу МОЗ України від 20 грудня 2013 року № 1116), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 червня 2011 року за № 678/19416, при проведенні державної акредитації закладу охорони здоров’я перевіряється наявність та відповідність журналів обліку, в тому числі і журналу обліку пожеж.

Форма журналу реєстрації інформації про пожежі та обліку пожеж для територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі — ДСНС) затверджена наказом ДСНС від 16.08.2017 № 445, а в закладах охорони здоров’я облік пожеж проводиться в журналі довільної форми».

А ось так роз’яснює питання ведення журналу обліку пожеж та їх наслідків Державна служба України з надзвичайних ситуацій у листі від 27 листопада 2018 р. №02-18003/263:

«Відповідно до пункту 1 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2030, ведення обліку пожеж та їх наслідків є обов’язковим для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Порядок та форми обліку пожеж розробляються і затверджуються вказаними вище суб’єктами самостійно».

Тобто, зважаючи на роз’яснення контролюючих органів щодо розроблення форми журналу обліку пожеж, суб’єкт господарювання може скористатися як зразком формою аналогічного журналу, що визначений в органах ДСНС.

Проте, з огляду на зміст терміна «надзвичайна ситуація», що визначений статтею 2 Кодексу цивільного захисту України та диспозиції Порядку ведення обліку надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2013 р. № 738, приходимо до висновку, що облік пожеж має вестися у відповідному Журналі обліку надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація — обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності

Зразок журналу

При здійсненні обліку пожеж в медичних закладах також необхідно враховувати, що:

матеріальні втрати від пожежі визначаються сумою прямих і побічних збитків за цінами, що діють на час виникнення пожежі;
облік прямих і побічних збитків ведеться окремо;
збитки від пожежі визначаються незалежно від того, підлягають вони відшкодуванню чи ні;
прямі збитки, завдані внаслідок знищення пожежею основних фондів, визначаються за залишковою вартістю з урахуванням останньої переоцінки (за винятком вартості залишків);
прямі збитки, завдані внаслідок знищення пожежею основних фондів на стадії незавершеного будівництва (капітального ремонту), визначаються виходячи з обсягу виконаних робіт;
збитки від знищення (пошкодження) пожежею обігових коштів визначаються шляхом виключення з вартості матеріальних цінностей, що перебувають на обліку, за цінами на момент виникнення пожежі вартості матеріальних цінностей, що залишилися;
вартість продукції власного виробництва, у тому числі тієї, що перебуває на стадії незавершеного виробництва, визначається виходячи з її первісної вартості та витрат на оброблення, проведене до моменту виникнення пожежі;
вартість готової продукції, сировини та інших матеріальних цінностей (включаючи малоцінні та швидкозношувані речі), що перебувають на складах (базах), визначається за оптовими чи закупівельними цінами з урахуванням транспортних, заготівельно-складських накладних витрат та норм природних збитків на момент виникнення пожежі, а в роздрібній торгівлі — за роздрібними цінами;
у разі знищення внаслідок пожежі цінних паперів і грошових знаків прямі збитки вважаються такими, що дорівнюють їх номінальній вартості, крім цінних паперів (грошових знаків), що перебувають на стадії виготовлення, матеріальні збитки за якими визначаються відповідно до собівартості їх виготовлення;
у разі знищення (пошкодження) продукції інтелектуальної та творчої діяльності збитки визначаються на підставі договірних та інших документів чи результатів експертизи;
побічні збитки визначаються на підставі довідки, складеної згідно з документами бухгалтерського обліку. Відповідальність за достовірність відомостей про збитки несуть особи, які подали таку довідку;
у разі відсутності документів про побічні збитки їх розмір визначається за методикою, що розробляється відповідним центральним органом виконавчої влади з урахуванням специфіки його діяльності;
прямі та побічні збитки, завдані пожежею фізичним особам, визначаються на підставі відомостей страхових організацій, витягів з рішень судових органів, документів чи письмових заяв власників майна;
обліку підлягають особи, загиблі внаслідок пожеж, та травмовані на пожежах, крім осіб, які загинули або травмовані внаслідок кримінальних дій чи самогубства (спроби самогубства) шляхом самоспалення;
медичні заклади незалежно від форми власності зобов’язані протягом доби повідомити територіальні органи ДСНС про звернення чи доставку до них для надання медичної допомоги осіб з тілесними ушкодженнями чи отруєнням, отриманими під час пожежі (її вторинних проявів), або тих, що померли від травм і впливу небезпечних факторів пожежі, з поданням висновку про причину смерті;
контроль за веденням обліку пожеж на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади;
ДСНС та його територіальні органи мають право проводити в установленому законодавством порядку перевірку повноти та якості ведення обліку пожеж у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах та організаціях;
відповідальність за достовірність інформації про випадки пожежі несуть керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та