«Медичні» та інші зміни у Класифікаторі професій

Двадцять п’ятого жовтня поточного року Наказом № 810 затверджено Зміну № 10 до Класифікатора професій. Більшість змін стосується сфери освіти, проте і сфера охорони здоров’я не залишилася без уваги. Крім того, серед цьогорічних, а також серед минулорічних змін є такі, про які важливо знати всім, хто використовує Класифікатор професій у практичній діяльності, незалежно від сфери цієї діяльності. Проте аналізувати зміни неможливо, не згадавши про структуру Класифікатора та його призначення.


▶ «Медичні» зміни: що вилучено, а що додано

Зміною № 10, яку затверджено Наказом № 810:

  • змінено 23 назви класифікаційних угрупувань (розділ 5 «Класифікація професій»);
  • додано (внесено) 6 назв класифікаційних угрупувань (розділ 5 «Класифікація професій»);
  • скасовано 40 професійних назв робіт (додатки А і Б);
  • додано (внесено) та змінено кілька десятків професійних назв робіт (додатки А і Б).

Більшість змін стосується сфери освіти, тому навчальним закладам медичного спрямування варто ретельно вивчити документ. Проте є зміни, що стосуються безпосередньо сфери охорони здоров’я.

У розділі 5 «Класифікація професій» є дві такі зміни:

  1. класифікаційне угруповання «Провізори» (код 2224.2) відтепер називається «Фармацевти». Якщо перейти до додатка А, то можна побачити, що це класифікаційне угруповання охоплює такі професійні назви робіт: фармацевт, фармацевт клінічний, фармацевт-аналітик, фармацевт-косметолог, фармацевт-токсиколог;
  2. класифікаційне угруповання «Фармацевти» (код 3228) відтепер називається «Фармацевтичні асистенти». Це класифікаційне угруповання, як випливає з додатка А, охоплює такі професійні назви робіт: фармацевт-інтерн, асистент фармацевта, лаборант (фармація).

З додатків А та Б вилучені (скасовані) такі професійні назви робіт:

  • завідувач центральної психолого-медико-педагогічної консультації (код 1229.6);
  • лікар-педіатр дільничний (код 2221.2);
  • лікар-терапевт дільничний (код 2221.2);
  • лікар-терапевт підлітковий (код 2221.2);
  • провізор-гомеопат (код 2224.2);
  • консультант центральної психолого-медико-педагогічної консультації (код 2340).

До додатків А та Б додані (внесені) такі професійні назви робіт:

  • цитоморфолог (код 2221.2);
  • лікар-гематолог-онколог дитячий (код 2221.2);
  • лікар-хірург-дерматолог (код 2221.2);
  • лікар-стоматолог-пародонтолог (код 2222.2);
  • лікар-хірург щелепно-лицевий (код 2222.2);
  • лікар ветеринарної медицини із громадського здоров’я (код 2223.2);
  • терапевт мови і мовлення (код 2229.2).

У додатках А та Б змінені такі професійні назви робіт:

  • завідувач психолого-медико-педагогічної консультації на директор інклюзивно-ресурсного центру (код 1229.7);
  • провізор на фармацевт (код 2224.2);
  • провізор клінічний на фармацевт клінічний (код 2224.2);
  • провізор-аналітик на фармацевт-аналітик (код 2224.2);
  • провізор-косметолог на фармацевт-косметолог (код 2224.2);
  • провізор-токсиколог на фармацевт-токсиколог (код 2224.2);
  • консультант психолого-медико-педагогічної консультації на фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру (код 2340);
  • провізор-інтерн на фармацевт-інтерн (код 3228);
  • фармацевт на асистент фармацевта (код 3228).

Отже, як бачимо, змін, що стосуються сфери охорони здоров’я, не так вже й багато. Тож чи важливі вони? Чи важливий сам Класифікатор професій? Чи потрібен він бухгалтеру, якщо в медичному закладі є кадрова служба або людина, яка опікується кадровими питаннями?

Класифікатор професій: призначення

У п. 2.1 розділу 2 «Загальні положення» Класифікатора професій зазначено, що він розроблений на основі Міжнародної стандартної класифікації професій (ISCO 88: International Standard Classification of Occupations / ILO, Geneva), яку Міжнародна конференція статистики праці Міжнародного бюро праці рекомендувала для переведення національних даних у систему, що полегшує міжнародний обмін професійною інформацією. Проте міжнародна основа не заважає використовувати Класифікатор для внутрішніх українських потреб, адже він призначений, як зазначено в розділі 1 «Сфера застосування», зокрема й «для застосування <…> всіма суб’єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників».

Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються <…> відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

 Абзац третій пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення
трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці,
Мін’юсту та Мінсоцзахисту України від 29 липня 1993 р. № 58

Логічно, що таку саму назву слід застосовувати в усіх інших кадрових і бухгалтерських документах. Це стосується, зокрема:

  • штатного розпису;
  • особової справи;
  • особової картки (типова форма № П-2);
  • посадової інструкції.

Крім того, на підставі Класифікатора професій заповнюють графи 13 та 14 додатка Д5 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну України від 13 січня 2015 р. № 4 (у редакції наказу від 15 грудня 2020 р. № 773). Про це прямо зазначено у порядку заповнення цього розрахунку, який затверджений тим самим наказом Мінфіну.

Що ж потрібно зробити у зв’язку з внесенням змін до Класифікатора професій?

Важливо!

Всім ЗОЗ, незалежно від форми власності, слід:

1) переглянути штатний розпис;

2) у разі наявності в ньому тих професійних назв, які вилучені з Класифікатора професій або перейменовані, оформити наказ керівника щодо внесення змін;

3) внести відповідні зміни до всіх перелічених вище документів.

Проєкт наказу розробляють, а також вносять зміни працівники кадрової служби або та особа, яка відповідає за кадрове діловодство у медичному закладі (не секрет, що часто такою особою є бухгалтер).

Крім того, зазначені зміни, вочевидь, повинні бути відображені в згаданому раніше додатку 5 до єдиної «зарплатної» звітності.

Щодо нових професійних назв професій, то їх варто вводити до штатного розпису та інших документів у разі потреби або за наполяганням працівника (звісно, якщо для такого наполягання є підстави).

Проте сфера застосування Класифікатора професій не обмежується лише кадровим діловодством. Його або посилання на нього, зокрема, використані:

  • у Переліку військових посад Національної гвардії України, які в мирний час можуть заміщатися цивільними особами (на умовах строкового трудового договору), затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 червня 2021 р. № 488 (зауважимо, що в цьому переліку є лікарі й бухгалтери);
  • у Переліку професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, затвердженому наказом Мінекономіки України від 7 вересня 2020 р. № 1716 (у переліку є низка медичних професій);
  • у Нормах безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Держкомохоронпраці України від 16 квітня 2009 р. № 62;
  • у разі розробки професійних стандартів (п.п. 9, 29 Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженого постановою КМУ від 31 травня 2017 р. № 373);
  • у разі ведення обліку індивідуальних доз опромінення (пп. 3 п. 53 Порядку державної реєстрації джерел іонізуючого випромінювання, здійснення контролю та ведення обліку індивідуальних доз опромінення, затвердженого постановою КМУ від 16 листопада 2000 р. № 1718);
  • при розрахунку показника працевлаштування випускників закладів вищої освіти (п. 201 Формули розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти, затвердженої постановою КМУ від 24 грудня 2019 р. № 1146).

Класифікатор професій: де шукати та як використовувати?

П’ятого листопада 2021 року, незабаром після затвердження Зміни № 10, на офіційному сайті Мінекономіки з’явився оновлений Класифікатор професій. Точніше, не класифікатор як такий, а лише ті його частини, які мають табличну форму. Їх подано у форматі Excel і з приміткою «робоча версія». Очевидно, що робоча версія не є офіційним текстом. Прикро, бо навіть використовуючи потужності сучасних пошукових інтернет-систем, знайти офіційний текст Класифікатора професій відповідно до всіх змін не вдалося. Очевидно тому, що його… немає.

Отже, у практичній діяльності варто користуватися саме тими таблицями, які розміщені на сайті Мінекономіки, а те, чого на сайті немає, — шукати в інших джерелах. Зі свого боку, щоб зрозуміти, чого не вистачає на сайті, потрібно згадати структуру Класифікатора, орієнтуючись на його початковий текст, який можна знайти, зокрема, в базі «Законодавство» на офіційному сайті Верховної Ради України. Там само є посилання на накази, якими до Класифікатора професій вносили зміни, але кодифікованого тексту (тобто тексту зі змінами) немає.

Класифікатор професій складається з 5 розділів та 3 додатків:

  • розділ 1 «Сфера застосування»;
  • розділ 2 «Загальні положення»;
  • розділ 3 «Основні положення»;
  • розділ 4 «Описання розділів класифікації професій»;
  • розділ 5 «Класифікація професій»;
  • додаток А «Покажчик професійних назв робіт за кодами професій»;
  • додаток Б «Абетковий покажчик професійних назв робіт»;
  • додаток В «Похідні слова до професій (професійних назв робіт)».

Додатки А та В мають позначку «обов’язковий», додаток Б — «довідковий».

Розділ 5 «Класифікація професій» подано у вигляді таблиці, яка структурно складається із кодів та назв класифікаційних угруповань (розділів, підрозділів, класів, підкласів і груп професій). Ця таблиця, власне, і є класифікатором.

Зверніть увагу!

Не варто плутати розділи Класифікатора як документа та розділи як елемент структури розділу 5 «Класифікація професій».

На сайті Мінекономіки є:

  • розділ 5 «Класифікація професій»;
  • додаток А;
  • додаток Б.

За твердженням заступника Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації І. Дядюри (допис на особистій сторінці у Фейсбуці), ці таблиці враховують всі зміни (включно зі Зміною № 10, затвердженою Наказом № 810). І це є головним аргументом на користь того, що використовувати варто саме ці таблиці.

Проте Наказом № 810 внесені зміни не лише до Класифікації професій, а й до текстових частин. Важливі зміни до текстових частин внесені й минулого року — Наказом № 1574.

У КП професійні назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка). За потребою користувача, при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи (відповідно до пункту 4 параграфа 32 Українського правопису, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 437). Наприклад, інженер — інженерка, верстатник широкого профілю — верстатниця широкого профілю, соціолог — соціологиня.

 Абзац 25 розділу 3 «Основні положення»
Класифікатора професій у редакції Наказу № 1574

Варто звернути увагу на те, що в наведеному абзаці йдеться про «кадрову документацію окремого працівника». Отже, у штатному розписі професійна назва роботи може бути зазначена у чоловічому роді («лікар»), а у трудовій книжці, особовій картці тощо — у жіночому («лікарка»).

Отже, Класифікатор професій — важливий документ, звертатися до якого за потреби повинні не тільки кадровики, а й бухгалтери, а також інші управлінці медичного закладу.

Нормативні акти

Класифікатор професій — Національний класифікатор України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 р. № 327;

Наказ № 810 — наказ Мінекономіки від 25 жовтня 2021 р. № 810 «Про затвердження Зміни № 10 до національного класифікатора ДК 003:2010»;

Наказ № 1574 — наказ Мінекономіки від 18 серпня 2020 р. № 1574 «Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010».